На південь від
районного центру Володарськ-Волинський, що на Житомирщині, в мальовничій
місцевості розкинулося село Дворище.
Село-сад,
село-парк. Справжня перлина південної частини Полісся, чудовий край Волині,
оспіваний Лесею Українкою. Село розділяє притока Тетерева річка Ірша, що
протікає з півдня на північ, береги якої утворюють луки, заплави, вкриті пишною
зеленню трав, очеретом, осокою….
Назва села Дворище, за переказами, походить від слова «двір»,
бо колись в центрі села знаходилась панська садиба, панський дім, господарські
будівлі поміщика з дворовими службами і великою кількістю дворових слуг.
За переказами, що дійшли до нашого часу, вся нинішня
територія нашого села до Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького
була володінням польського магната Сапеги, який жив в укріпленому
палаці-фортеці, що знаходився на місці сучасного парку імені Кутузова в селищі
Володарську-Волинському.
В час Визвольної війни 1658-1654 років палац магната був
зруйнований, а після остаточного поділу Польщі в кінці XVIIIст.
ці землі перейшли у володіння Російської держави, довгий час залишались
малозаселеними, заростали лісам, а на місці колишнього панського фільварку
залишилось лише зруйноване «дворище», що нагадувало про панський двір.
Десь в кінці XVIII чи на початку
ХІХст. поміщик Василь Львович Троцький
одержав цей маєток як придане своєї дружини в кількості 5000 десятин землі з
лісами й іншими угіддями.
В архівних документах, що збереглись до нашого часу, село
Дворище вперше згадується у викупному акті по маєтку поміщиці Олександри
Петрівни Троцької, датованого 1866 роком.
Після смерті поміщиці Троцької єдиний спадкоємець, син
Троцького, почав розпродувати землі маєтку.
Панський маєток, в кількості 120 десятин землі, вся
панська садиба й будинок, що залишились без спадкоємця, були продані з
громадських торгів у 1893 році.
Купив все майно по дешевій ціні учасник Кримської війни
1853-1856рр., герой оборони Севастополя, кавалер ордена Святої Анни IV
ступеня «За хоробрість», відставний дворянин майор Яків Павлович Несходовський.
Пани Несходовські жили в маєтку аж до подій 1917 року.
Школу в селі Дворище відкрито лише 1913 році. Школа знаходиться
в колишньому панському будинку, заново відремонтованому й добудованому. Її оточує
старовинний парк, посаджаний ще за часів кріпацтва, який і зараз є окрасою
села.
Перед війною і навіть після війни, в парку щорічно
розташовувався районний піонерський табір.
Але, перейшовши в громадське користування, парк
запускався, знищувався.
Великого руйнування й спустошення зазнав парк під час
тимчасової німецько-фашистської окупації.
Після війни парку ніхто не приділяв уваги, бо село
заліковувало рани, нанесені війною.
Понівечений, покалічений, залишився без догляду, парк
поступово гинув.
В 60-70-х роках з ініціативи колишнього директора школи
Андруха парк було вирішено врятувати за допомогою підсадки молодих дерев і
кущів. Силами учнів школи й молоді села посаджено багато ялинок, лип, кленів,
осокорів.
а зараз наше село живе так....
святкування Івана Купала
Дворищенськи козаки
Гордість нашого села, наші славні футболісти...
|