На південь від районного центру Володарськ-Волинський, що на Житомирщині, в мальовничій місцевості розкинулося село Дворище.

Село-сад, село-парк. Справжня перлина південної частини Полісся, чудовий край Волині, оспіваний Лесею Українкою. Село розділяє притока Тетерева річка Ірша, що протікає з півдня на північ, береги якої утворюють луки, заплави, вкриті пишною зеленню трав, очеретом, осокою….

       Назва села Дворище, за переказами, походить від слова «двір», бо колись в центрі села знаходилась панська садиба, панський дім, господарські будівлі поміщика з дворовими службами і великою кількістю дворових слуг.

За переказами, що дійшли до нашого часу, вся нинішня територія нашого села до Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького була володінням польського магната Сапеги, який жив в укріпленому палаці-фортеці, що знаходився на місці сучасного парку імені Кутузова в селищі Володарську-Волинському.

В час Визвольної війни 1658-1654 років палац магната був зруйнований, а після остаточного поділу Польщі в кінці XVIIIст. ці землі перейшли у володіння Російської держави, довгий час залишались малозаселеними, заростали лісам, а на місці колишнього панського фільварку залишилось лише зруйноване «дворище», що нагадувало про панський двір.

Десь в кінці XVIII чи на початку ХІХст. поміщик  Василь Львович Троцький одержав цей маєток як придане своєї дружини в кількості 5000 десятин землі з лісами й іншими угіддями.

В архівних документах, що збереглись до нашого часу, село Дворище вперше згадується у викупному акті по маєтку поміщиці Олександри Петрівни Троцької, датованого 1866 роком.

Після смерті поміщиці Троцької єдиний спадкоємець, син Троцького, почав розпродувати землі маєтку.

Панський маєток, в кількості 120 десятин землі, вся панська садиба й будинок, що залишились без спадкоємця, були продані з громадських торгів у 1893 році.

Купив все майно по дешевій ціні учасник Кримської війни 1853-1856рр., герой оборони Севастополя, кавалер ордена Святої Анни IV ступеня «За хоробрість», відставний дворянин майор Яків Павлович Несходовський.

Пани Несходовські жили в маєтку аж до подій 1917 року.

Школу в селі Дворище відкрито лише 1913 році. Школа знаходиться в колишньому панському будинку, заново відремонтованому й добудованому. Її оточує старовинний парк, посаджаний ще за часів кріпацтва, який і зараз є окрасою села.

Перед війною і навіть після війни, в парку щорічно розташовувався районний піонерський табір.

Але, перейшовши в громадське користування, парк запускався, знищувався.

Великого руйнування й спустошення зазнав парк під час тимчасової німецько-фашистської окупації.

Після війни парку ніхто не приділяв уваги, бо село заліковувало рани, нанесені війною.

Понівечений, покалічений, залишився без догляду, парк поступово гинув.

В 60-70-х роках з ініціативи колишнього директора школи Андруха парк було вирішено врятувати за допомогою підсадки молодих дерев і кущів. Силами учнів школи й молоді села посаджено багато ялинок, лип, кленів, осокорів.

а зараз наше село живе так....

святкування Івана Купала

Дворищенськи козаки

Гордість нашого села, наші славні футболісти...